Нитка маршруту: зупинка авт. у с. Лютіж – братські могили – середня школа – вул. Вітряного – дот № 564 у кварталі № 74 – солдатська могила на обійсті Андрія Антоновича Ямненка по вул. Нагірній у с. Гута-Межигірська – дот № 551 - могила двох бійців на садибі Мазначенка Івана Григоровича (вул. Силкіна, 78) – дот № 553 – братська могила в центрі села – могила лейтенанта Парфьонова В. О. Під"їзд з Києва автобусом від площі Т. Шевченка до с. Лютіж; з Оболоні – від ст. метро “Героїв Дніпра” автобусом № 278 (або іншим в бік Димера і Лютежа). Час відправлення автобуса № 278 – 9. 40. Вартість проїзду для учнів – 1 гр., для дорослих – 1 . 50.
        Маршрут цікавий тим, що тут зв"язані два періоди Великої Вітчизняної війни – героїчна оборона Києва в 1941 році та визволення нашого міста восени 1943 року. Район походу розташований на північний захід від Києва між ріками Дніпро (Київським морем) та Ірпінь. Влітку – восени 1941 року неподалік від села Лютіж знаходився північний фланг оборони Києва. В дотах цього сектора знаходилися бійці 161-го окремого кулеметного батальйону військ КиУРу. В ніч на 27 вересня 1943 року радянські бійці під командуванням сержанта П. П. Нефьодова першими форсували Дніпро і закріпились поблизу села, відбивши кілька шалених атак ворога. Так виник знаменитий Лютізький плацдарм, що ввійшов в історію Великої Вітчизняної війни. Село Гута-Межигірська (приблизно 7 км на захід від с. Лютіж) знаходиться якраз на першій смузі оборони.
        Основні об"єкти на маршруті
        Лютіж. Братська могила. Поховані Герой Радянського Союзу лейтенант Петров О. П., лейтенант Мальков Ю. О. У могилі поруч – серед інших повний кавалер орденів Слави Вітряний В. С.
        Середня школа с. Лютіж. Тут до 1992 року працював військерівником лейтенант Новаківський І. Я., який був у 1941 році комендантом доту № 582, що на північ від села.
        Дот № 564. Одноповерховий, кулеметний. Зруйнований. Знаходиться у кварталі № 74.
        Садиба Андрія Антоновича Ямненка по вул Нагірній (с. Гута-Межигірська), де знаходиться могила невідомого солдата, який загинув у 1943 році. Сам хазяїн, будучи в 1941 році підлітком, був свідком тарану в небі над селом радянського і фашистського літаків.
        Обійстя І. Г. Мазначенка (вул Силкіна, 78), на якому могила двох радянських бійців – Анатолія і Леоніда. Загинули в 1943 році. Іван Григорович, не захотівши працювати в Німеччині, втік, але був схоплений і потрапив до Бухенвальду. Тоді йому було всього 18 років.
        Дот № 553. Знаходиться на північній околиці. Командно-спостережний. Збудований за індивідуальним проектом.
        Центр села. Братська могила. Серед інших похований Герой Радянського Союзу лейтенант Силкін.
        Квартал № 84. Ліворуч від старої таблички “Гута-Межигірська”, трохи далі по дорозі на південний схід, могила лейтенанта Парфьонова В. О. з Москви, який загинув 20 жовтня 1943 р.
        Повернення до Києва від с. Гута-Межигірська автобусом № 278. Час відправлення – 17. 50. Вартість проїзду – 1 гр. для учнів, 1.80 для дорослих (тариф 2001 року).

        Маршрут складений О.Бобровим

Лютіж – Гута1 Нові Петрівці – Лютіж Лютіж – Лісовий масив1
Лютіж – Гута2 Лютіж – Лісовий масив2 Перший бій на Ірпені