Маршрут цікавий тим, що тут перетинаються два періоди Великої Вітчизняної війни – героїчна оборона Києва влітку – восени 1941 року та визволення нашого міста у жовтні – листопаді 1943 року. Під"їзд з Києва автобусом від площі Т. Шевченка до с. Лютіж; з Оболоні – від ст. метро “Героїв Дніпра” автобусом № 278 (або іншим в бік Димера і Лютежа). Час відправлення автобуса № 278 – 9.40. вартість проїзду для учнів – 1 гр., для дорослих – 1.50 (Тариф 2001 р.) Від автобусної зупинки в с. Лютіж йдемо вздовж магістралі Київ – Мінськ на північний захід, по дорозі підходимо до лісу. Краєм лісу йдемо на захід, а далі лісом до стовпа з номерами 48-49-57-56. Від нього повертаємо на північ і йдемо просікою до кварталу № 26. Від південно-західного кута кварталу просікою проходимо 200 м, а далі – 110 кроків на схід і підходимо до зруйнованого доту № 560.
        Доти (довготривала огнева точка) Київського укріпрайону (КиУРу) споруджувалися в тридцятих роках ХХ ст.. Тут, у дотах північного сектора оборони, влітку – восени 1941 року знаходилися бійці 161-го окремого кулеметного батальйону (ОКБ) військ КиУРу, командиром якого був капітан М. Г. Івчатов, комісаром – старший політрук І. М. Приходько. У 2000 році дот № 560 досліджували пошуковці групи П. Нетьосова та загону імені М. А. Мартинова СШ № 239 (керівник О. З. Бобров). Встановлено, що гарнізон доту (а він сильно дошкуляв фашистам) було спалено гітлерівцями з вогнеметів.
        Оглянувши дот, повертаємось до південно-західного кута кварталу № 26, звідси прямуємо просікою на захід. Йдемо два квартали й опиняємося на широкій просіці, де проходить лінія електропередач (ЛЕП). Східним краєм , з півдня на північ, в"ється дорога; по ній проходимо 250 м. Далі йдемо на захід, перетинаємо просіку, заходимо в ліс (квартал № 23) і оглядаємо цілий дот типу М-1. Від доту вертаємось до просіки з ЛЕП і нею рухаємося на південь до перехрестя до стовпа з номерами 34-35-46-47. У північно-східній частині кварталу № 47 (приблизно 50 м від квартального стовпа) – зруйнований дот № 563 типу М-2. Від цього доту йдемо на захід до північно-західного кута кварталу № 46. Там оглядаємо зруйнований дот № 562. Від нього просікою рухаємося на південь 800 м, далі повертаємо на схід, заглиблюємось на 50 м у східному напрямку в квартал № 54 і підходимо до зруйнованого доту типу М-2. Оглянувши дот, повертаємось на просіку, проходимо на північ 800 м. Від північно-західного кута кварталу № 46 просікою рухаємося на захід, проходимо два квартали і виходимо на узлісся. Там, в 100 м на південь від просіки, знаходимо цілий артилерійський дот № 554 типу напівкапонір.
        Оглянувши дот (його місцеві називають 12-кімнатним), йдемо узліссям у північно-східному напрямку. Долаємо близько 300 м і підходимо до цілого доту № 555 типу М-1 Дотримуючись північно-східного напрямку, оглядаємо зруйновані доти типу М-1 №№ 556 і 557 у кварталах відповідно №№ 21 і 11.Продовжуючи рухатись у північно-західному напрямку, перетинаємо ЛЕП і згодом виходимо на автотрасу Київ – Мінськ в районі зупинки автобусів “Дуб”.Звідси, якщо автобус не буде переповнений, можна повернутися до Києва. Якщо сісти не вдасться (а таке можливе особливо у вихідні), доведеться йти вздовж траси до Лютежа (приблизно 5 км).

        Маршрут складений О. Шипнівським, О. Бобровим, П. О. Нетьосовим.

Лютіж – Гута1 Нові Петрівці – Лютіж Лютіж – Лісовий масив1
Лютіж – Гута2 Лютіж – Лісовий масив2 Перший бій на Ірпені